викоріняти

[ʋɪkorinjɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Повністю видаляти, знищувати щось разом із корінням, виривати з коренем (про рослини).

  2. (Лінгвістика) –

    Перен. Повністю ліквідувати, знищувати, виводити з ужитку, позбавлятися чогось (наприклад, звички, забобону, негативне явище).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викоріняю, ти викоріняєш, він викоріняє, ми викоріняємо, ви викоріняєте, вони викоріняють

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів