Словник Української Мови
Буква
1. Який належить Господу Богу, властивий Йому або пов’язаний з Ним.
2. Присвячений Богові, освячений церквою (про свята, обряди тощо).
3. У складі стійких виразів та біблейних цитат: *господня молитва* (Отче наш), *господня воля* (Божа воля), *господня година* (момент смерті або Страшного суду).
Приклад 1:
Того дня я прибув на острів пополудні, бо переді мною була тільки вечірня служба пам’яті всіх померлих, яку нази ваємо Ангел Господній. У церкві було всього декілька осіб — справа йшла до недільного вечора, надворі ледь сутеніло, і денні відвідувачі могил уже переважно встигли відпливти до міста.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
VI Так ти кажеш, Що бачив криницю Москалеву, що ще й досі Беруть з неї воду, І хрест, кажеш, коло шляху І досі Господній Стоїть собі на роздоллі. А не розказали Тобі люде там нічого?..
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”