Баланорагія — медичний термін, що означає патологічну сталу ерекцію (порушення механізму зникнення ерекції) у чоловіків, яка супроводжується болем і не пов’язана з сексуальним збудженням.

Баланопостомікоз — рідкісне грибкове захворювання, що вражає головку статевого члена (баланіт) та крайню плоть (постит), спричинене дріжджоподібними грибами роду Stomoxys (зазвичай Stomoxys calcitrans), яке може виникати внаслідок укусу інфікованої мухи та характеризується виразковими ураженнями.

Запальне захворювання, що одночасно вражає головку статевого члена (баланіт) та внутрішній листок крайньої плоті (постит), характеризується почервонінням, набряком, свербінням, болем і часто виділеннями.

Баланоглос — рід морських безхребетних тварин класу кишководишних, що мають видовжене червоподібне тіло з хоботком і живуть у ґрунті на морському дні.

1. (діал.) Те саме, що баланка — невелика дерев’яна посудина з кришкою, зроблена з цільного шматка дерева, зазвичай використовується для зберігання сипких продуктів.

2. (діал.) Кругла дерев’яна скринька, ящик або короб, часто з кришкою.

3. (спец.) Те саме, що балани — застаріла назва дерев’яних заготовок (колод) для виробництва шпону.

1. Дія за значенням дієслова “баламутити” — поширення непевних чуток, паніки, занепокоєння серед людей; створення метушні, сум’яття, безладдя.

2. Стан збудження, метушні, замішання, викликаний такою дією; сум’яття, колотнеча.

1. Дія за значенням дієслова “баламутити”; створення метушні, замішання, непорядку, часто з метою викликати безпідставне занепокоєння, розбрат або сум’яття серед людей.

2. Поведінка, вчинки або мова, що викликають метушню, непорядок, розбрат або хвилювання; сіяння чуток, провокації.

3. Рідко — стан метушні, замішання, безладдя, хаосу.

1. Рідкісна назва невеликої риби родини коропових, що мешкає в басейні Дунаю та Дністра; синець звичайний (Ballerus sapa).

2. Заст. Назва рослини з родини айстрових; будяк повстистий (Cirsium eriophorum).

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Сіверського Дінця, що протікає територією Харківської області.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Харківській області.

1. Той, хто баламутить, уносить неспокій, розбрат, сіє непорозуміння; бунтар, смутьян.

2. Рідкісна назва вітру, що змішує (баламутить) воду; також — завихрення, хвилювання на поверхні води від вітру.

3. Заст. Неспокійна, метушлива, клопітлива людина; метушник.