Значення
- (Соціологія) –
Той, хто баламутить, уносить неспокій, розбрат, сіє непорозуміння; бунтар, смутьян.
- (Метеорологія) –
Рідкісна назва вітру, що змішує (баламутить) воду; також — завихрення, хвилювання на поверхні води від вітру.
- (Лінгвістика) –
Заст. Неспокійна, метушлива, клопітлива людина; метушник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. баламут, р. баламута, д. баламутові, з. баламута, о. баламутом, м. баламуті, к. баламут