спокусник

[spokusnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Той, хто спокушає, зваблює когось до чогось забороненого, шкідливого або аморального; звабник.

  2. У християнській традиції — одна з назв Диявола, який спокушає людину до гріха.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. спокусник, р. спокусника, д. спокусникові, з. спокусника, о. спокусником, м. спокусникові, к. спокуснику

Синоніми & Антоніми

Більше записів