баламкання

[bɑlɑmkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “баламкати” — легковажна, несерйозна розмова, базікання, теревені.

  2. (Лінгвістика) –

    Розмова, що не має глибокого змісту або практичної цінності; пусті, марні слова.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баламкання, р. баламкання, д. баламканню, з. баламкання, о. баламканням, м. баламканні, к. баламкання

Більше записів