Древослів

Словник Української Мови

баламутка

[bɑlɑmutkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісна назва невеликої риби родини коропових, що мешкає в басейні Дунаю та Дністра; синець звичайний (Ballerus sapa).

  2. (Ботаніка) –

    Заст. Назва рослини з родини айстрових; будяк повстистий (Cirsium eriophorum).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. баламутка, р. баламутки, д. баламутці, з. баламутку, о. баламуткою, м. баламутці, к. баламутко

Більше записів