Словник Української
1. (діалектне) Дія за значенням дієслова “калювати” — виготовлення дерев’яних посудин (калюків, діжок, цебер) шляхом видавлювання або випалювання серцевини з колоди.
2. (спеціальне) Технологічний процес у бондарстві, що полягає у формуванні порожнини в заготовці з дерева для створення посудини.
Властивість характеру, яка полягає в надмірній, часто дріб’язковій і виснажливій ретельності, старанності у вивченні, дослідженні або виконанні чогось; педантична, докірлива уважність до деталей.
Дія або вислів, що виражають таку властивість; дріб’язкове, настирливе допитування або втручання у справи.
1. (техн.) Призначений для калювання — процесу нанесення тонкого шару металу на поверхню виробу шляхом електролізу.
2. (техн.) Такий, що стосується процесу калювання або використовується в ньому (наприклад, про обладнання, розчин, режим).
1. Дія за значенням дієслова “доскубувати” — доведення чогось до кінця шляхом скубіння, виривання, витягування.
2. (у переносному значенні) Старанне, ретельне діставання, збирання або вивчення чогось, часто дріб’язкове й копітке.
1. (у східних народів) пристрій для куріння, що складається з ємності для води, трубки та мундштука, через який дим фільтрується та охолоджується перед вдиханням; водяна люлька.
2. (рідко) власна назва географічних об’єктів (наприклад, річки) або прізвище.
1. Дія за значенням дієслова “доскрібувати” — завершення скрібання чогось, скрібти щось до кінця або до певного стану.
2. (у переносному значенні, розм.) Намагання отримати, дістати щось з великими труднощами, останніми зусиллями; ледве досягнутий мінімальний результат.
1. Пристрій для куріння, що складається з посудини для води, трубки та мундштука, через який дим перед вдиханням проходить через рідину (зазвичай воду), охолоджуючись та частково очищуючись.
2. Рідкий тютюн з ароматичними добавками (меласою, фруктами тощо), що використовується для куріння в однойменному пристрої.
1. Дія за значенням дієслова “доскрібати” — закінчення процесу скрібання, скребіння чогось до певної межі або стану.
2. (у переносному значенні) Намагання отримати, зібрати або дізнатися щось останнє, залишкове, часто з труднощами; ледь досягнутий мінімум.
Пов’язаний з кальцієтермією — методом одержання металів (наприклад, урану, торію, цирконію) шляхом відновлення їхніх оксидів металічним кальцієм при високій температурі.
Який містить у своєму складі кальцій, має його в собі.