Словник Української
1. Додатковий аркуш, що вкладається в паспорт або інший документ для продовження його дії або внесення додаткових відомостей.
2. У філателії — частина листа поштової марки з полями, на яких можуть бути надруковані різні написи, ілюстрації або реклама.
Алопа — у давньогрецькій міфології: дочка Керкіона, царя Елевсіна, кохана Посейдона, мати Гіппофоя.
Алопа — у давньогрецькій міфології: німфа, одна з гіад, дочка Атланта та Плейони, сестра Плейяд.
Алопа — у давньогрецькій міфології: одна з нірейд, дочок Нерея та Доріди.
Алопа — у давньогрецькій міфології: дочка фракійського царя.
Алопа — у давньогрецькій міфології: дочка титана Крія, дружина Гіперіона, мати Геліоса, Селени та Еос.
Алопа — рід комах родини жуків-вусачів (Cerambycidae).
Алопаладій — рідкісний мінерал, природний сплав паладію з ртуттю, який належить до класу самородних елементів. Хімічна формула: PdHg. Зазвичай зустрічається у вигляді дрібних зерен або включень у платинових рудах.
1. (у біології, зокрема про види або популяції) такий, що поширений або існує в географічно розділених, не перекриваючих один одного, ареалах; виниклий або еволюціонуючий в умовах географічної ізоляції.
2. (у біології, про видоутворення) такий, що відбувається через географічну ізоляцію популяцій, коли між ними неможливий або різко обмежений обмін генами.
1. (у біології, клітинній біології) Пов’язаний з алопластом; такий, що стосується невласних, нефункціональних компонентів клітинної цитоплазми, які є продуктами метаболізму або включеннями (наприклад, гранули жиру, кристали, пігменти тощо).
2. (у цитології) Стосовний до речовин або структур у цитоплазмі, що не беруть безпосередньої участі в активних процесах життєдіяльності клітини, на відміну від органічних компонентів органел.
1. (у психіатрії) такий, що стосується психічних розладів, при яких порушення виникають не внаслідок внутрішньої патології мозку, а під впливом зовнішніх факторів (наприклад, інтоксикації, травми, інфекції).
2. (у психології) такий, що описує психічні явища з точки зору зовнішнього спостерігача, об’єктивно, без урахування внутрішнього суб’єктивного досвіду.
Алопсихоз — застарілий термін у психіатрії, що позначає психічний розлад, при якому порушення виникають у власне психічній сфері (думки, емоції, свідомість), на відміну від “соматопсихозу”, де психічні симптоми є наслідком тілесного захворювання.
Алоритмія — у медицині: порушення нормального ритму серцевих скорочень, при якому чергуються правильні та неправильні цикли.
Алоритмія — у поетиці та ритміці: навмисне порушення метричної схеми вірша, що використовується як художній засіб для створення певного ефекту.
Алосема — власна назва міжнародної компанії-виробника високоякісних будівельних та оздоблювальних матеріалів, зокрема декоративних штукатурок, фарб, грунтовок і систем утеплення фасадів.
Алосема — власна назва торгової марки (бренду) будівельної хімії та спеціалізованих покриттів для внутрішніх і зовнішніх робіт.
Алоестезія — у медицині та психології: рідкісний вид синестезії, при якому сприйняття певного стимулу (наприклад, звуку, кольору, запаху) викликає не лише відчуття, характерне для даного органу чуттів, але й одночасне відчуття болю.