drevosliv.com

Словник Української

  • атабаска

    1. Велика річка в Канаді, що протікає через провінції Альберта і Саскачеван, ліва притока річки Макензі.

    2. Велике прісноводне озеро в Канаді, розташоване на північному заході провінції Саскачеван і частково в Альберті.

    3. Назва групи корінних народів (індіанських племен) Північної Америки, що проживають переважно в субарктичних регіонах на заході Канади та на Алясці, а також їхніх споріднених мов.

    4. Мова (або група діалектів), що належить до атабасканської (атабаської) мовної сім’ї, поширена серед однойменних народів.

  • атабаський

    1. Стосовний до атабасків (атапасків) — групи індіанських народів Північної Америки, або до їхніх мов.

    2. Стосовний до озера Атабаска в Канаді або однойменної річки, що витікає з цього озера.

    3. Стосовний до географічного регіону Атабаска (наприклад, плато, низовина) в Канаді.

  • атакаміт

    Атакаміт — мінерал, основний хлорид міді, який утворюється в зоні окиснення родовищ міді в посушливому кліматі; має яскраво-зелений колір, кристалічну структуру та використовується як руда для добування міді, а також у ювелірній справі.

    Атакаміт — історична назва солдатів чисельного підрозділу (роти) Армії УНР, сформованого 1918 року з полонених колишньої австро-угорської армії, переважно словенців, хорватів та сербів, які виявили бажання боротися за незалежність України.

  • атаксиметрія

    Атаксиметрія — метод кількісної оцінки порушень координації рухів (атаксії) у медицині та неврології, що полягає у вимірюванні відхилень тіла від вертикальної осі або неточності рухів за допомогою спеціальних приладів.

  • атаксит

    1. Рідкісний тип залізного метеорита з високим вмістом нікелю (понад 10%), що характеризується відсутністю чіткої внутрішньої структури (відсутністю виділених кристалів камаситу та теніту) під час полірування та травлення.

    2. Власна назва конкретного метеорита, що належить до вищезазначеного класу (наприклад, метеорит “Атаксит”, знайдений у пустелі Сахара).

  • атаксичний

    1. (у медицині) Пов’язаний з атаксією, що стосується порушення координації рухів; властивий атаксії.

    2. (у лінгвістиці) Такий, що не має чітко виражених синтаксичних зв’язків між компонентами; безсистемний, неорганізований (про мовлення або текст).

  • атактичний

    1. (У медицині) Який стосується атаксії — порушення координації рухів, що виникає при ураженні нервової системи.

    2. (У геології) Про структуру гірських порід: такий, що утворений безладно розташованими кристалами або зернами мінералів, які не мають чіткої орієнтації.

  • атакування

    1. Дія за значенням дієслова “атакувати”; напад, наступальні бойові дії проти противника з метою його розгрому.

    2. Різка, агресивна критика когось або чогось; виступ із закидами, нападки.

    3. У спорті — активні наступальні дії, спрямовані на отримання переваги або забиття голу (м’яча, шайби тощо).

    4. У комп’ютерній безпеці — спроба несанкціонованого доступу, порушення роботи або виведення з ладу інформаційної системи, мережі чи пристрою.

  • атакуватися

    1. Зазнавати нападу, нападуватися, бути атакованим (про військові об’єкти, позиції, території).

    2. Піддаватися різкій критиці, осуджуватися, бути об’єктом нападу (в полеміці, дискусії).

    3. Зазнавати інтенсивного впливу чогось негативного (наприклад, хвороби, мікробів, шкідників).

  • ате

    1. У давньогрецькій міфології — персоніфікація засліплення, божевілля, безрозсудної пристрасті, що веде до безглуздих вчинків і згубних наслідків; богиня помилки, обману та погибелі, донька Зевса (або Ериди).

    2. У переносному значенні — стан морального чи розумового затьмарення, осліплення пристрастю, що призводить до фатальних помилок і лиха.