доскіпливість

Властивість характеру, яка полягає в надмірній, часто дріб’язковій і виснажливій ретельності, старанності у вивченні, дослідженні або виконанні чогось; педантична, докірлива уважність до деталей.

Дія або вислів, що виражають таку властивість; дріб’язкове, настирливе допитування або втручання у справи.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вірю, що Ти знайдеш жанр свій, де не треба доскіпливости літературознавця, а лиш доскіпливість Твого серця. Згармоніюй якось набуване і віддаване — прекрасна, як на мене, гімнастика духу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |