Значення
- (Психологія) –
Властивість характеру, яка полягає в надмірній, часто дріб’язковій і виснажливій ретельності, старанності у вивченні, дослідженні або виконанні чогось; педантична, докірлива уважність до деталей.
- (Психологія) –
Дія або вислів, що виражають таку властивість; дріб’язкове, настирливе допитування або втручання у справи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. доскіпливість, р. доскіпливості, д. доскіпливості, з. доскіпливість, о. доскіпливістю, м. доскіпливості, к. доскіпливосте