Словник Української Мови
Буква
1. Пристрій для куріння, що складається з посудини для води, трубки та мундштука, через який дим перед вдиханням проходить через рідину (зазвичай воду), охолоджуючись та частково очищуючись.
2. Рідкий тютюн з ароматичними добавками (меласою, фруктами тощо), що використовується для куріння в однойменному пристрої.
Приклад 1:
Nb1-с3 Bf8-g7 4. e2-e4 d7-d6 Ми бачим тут тіпічіску картіну із жизні брахманов та інших високопарних буддістов: білі без малєйших проблем навалюються на центр, а чорні курять кальян і нікуда не спішать. Шо б там білі не мутили, тьомнокожі дервіші навірняка здєлають слєдующим хо дом ракіровку, а потім — після профілактічіского тичка под дих в відє е7-е5 ілі с7-с5 — знову завтикають у свої міражі, будуть 45ганять лошадок по партізанських тропах, ожидая возможності по дорвать центр білих.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Фонтан, кальян і сльози на зорі. Носила я і плахту, і віночки, – ну, як мені, чи гарно у чадрі?
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”