Словник Української
1. Переставати горіти, світитися; поступово втрачати полум’я, яскравість, силу світла.
2. Перен. Поступово слабшати, зникати, втрачати силу, інтенсивність, життєвість (про почуття, явища, процеси).
3. Перен. Ставати менш активним, енергійним; втрачати запал, інтерес до чогось.
4. Рідк. Повільно помирати; згасати.
1. Назва цифри 20 або числа двадцять.
2. Розмовна назва грошової купюри, монети або суми грошей вартістю двадцять грошових одиниць (наприклад, 20 гривень, 20 копійок).
3. Розмовна назва предмета, позначеного цифрою 20 (наприклад, трамвай, тролейбус, автобус маршруту №20; будинок з номером 20; квиток з таким номером).
4. Розмовна назва групи, об’єднання чи команди з двадцяти осіб.
5. У карткових іграх — карта (часто десятка) з позначенням двадцять очок або грошова ставка у двадцять одиниць.
Геометричне тіло, обмежене двадцятьма чотирма плоскими многокутниками (грани), а також сам такий многогранник.
1. (про метал) Набути підвищеної твердості та міцності внаслідок гартування; стати гартованим.
2. (переносно, про людину) Стати фізично витривалим, загартованим, зміцніти внаслідок випробувань, важких умов життя або тренувань.
3. (переносно, про почуття, характер, волю) Набути стійкості, твердості, стати непохитним.
1. Розмовна назва короткострокового тарифного плану мобільного зв’язку, який надає певний пакет послуг (наприклад, хвилини розмов, SMS або мобільний інтернет) на термін у 20 хвилин з моменту активації.
2. Переносно — будь-яка короткочасна дія, подія або період часу, приблизно рівний двадцяти хвилинам.
1. Піддати гартуванню, надати твердості та міцності (про метали, скло тощо).
2. Перен. Зміцнити, зробити витривалим, стійким (про організм, характер, волю).
Двадцятистінник — власна назва українського літературно-мистецького часопису, що видавався у Львові в 1934–1939 роках; назва походить від формату видання (20 сторінок).
1. Про метали, сплави, скло тощо: який набув підвищеної твердості, міцності або пружності внаслідок спеціальної технологічної обробки — гартування.
2. Переносно: про людину, її характер, організм тощо: загартований, зміцнений, закалений у важких умовах, випробуваннях.
Період часу тривалістю у двадцять років.
Річниця, святкування події, що відбулася двадцять років тому.
1. (про метал) Набувати підвищеної твердості та міцності внаслідок спеціальної технологічної обробки — гартування, що полягає у нагріванні до певної температури з подальшим різким охолодженням.
2. (перен., про людину, характер тощо) Ставати міцнішим, стійкішим, загартовуватися внаслідок життєвих випробувань, труднощів, активної діяльності.