1. (про вогонь, світло тощо) Припинити горіти, світити; згаснути.
2. (перен., про почуття, явище, стан) Поступово зникнути, припинити існування; завмерти.
3. (перен., про людину) Втратити життєву енергію, ентузіазм; стати млявим, апатичним.
-
дванадцятикутник
Геометрична фігура (багатокутник), що має дванадцять кутів і дванадцять сторін.
-
вигаслий
1. Який перестав горіти, світитися; згаслий.
2. Який перестав діяти, функціонувати (про вулкан, джерело тощо).
3. Переносно: який втратив силу, енергію, життєвість; завмерлий, згаслий.
-
вигаситися
1. Втратити насиченість кольору, стати менш яскравим, бліднути (про фарбу, тканину тощо).
2. Перестати горіти, згаснути (про вогонь, полум’я, світло).
3. Перен. Втратити силу, інтенсивність, активність; згаснути, завмерти (про почуття, явища, процеси).
-
дванадцятикрилка
1. Рід комах ряду прямокрилих, представники якого мають довгі вусики та крила, що складаються з 12 окремих пластинок (підряди); застосування терміна характерне для наукових класифікацій.
2. Розмовна назва представника ряду тарганових або богомолових, що походить від зовнішнього вигляду комахи, чиї крила у спокійному стані складені плоско та можуть нагадувати набір пластин.
-
вигасити
1. Повністю знищити вогонь, припинити горіння; ліквідувати пожежу.
2. Припинити дію, роботу чогось (наприклад, вигасити печу, вигасити доменну піч).
3. Погасити, стерти борг, зобов’язання (вигасити позику).
4. У хімії та техніці: позбавити речовину хімічної активності, зробити інертною (наприклад, вигасити вапно водою).
-
дванадцятигранник
Геометричне тіло, обмежене дванадцятьма плоскими многокутниками (гранями); різновид многогранника.
-
вигасаючий
1. (як дієприкметник) Такий, що поступово втрачає силу, інтенсивність, яскравість або життєздатність; що згасає, слабшає, припиняє активне існування.
2. (у біології, екології) Про вид, популяцію, явище: що знаходиться на межі повного зникнення, знищення; що відмирає.
-
двадцяток
1. Розмовна назва банкноти номіналом 20 гривень.
2. Розмовна назва суми грошей у 20 гривень.
3. (заст.) Розмовна назва банкноти або монети номіналом 20 карбованців, 20 копійок або інших грошових одиниць.
-
вигасатися
1. Втрачати силу, енергію, інтенсивність; слабшати, затихати, припинятися поступово (про явища, процеси, почуття).
2. Ставати менш яскравим, втрачати колір або блиск; тьмяніти (про світло, блиск тощо).
3. Розм. Дуже втомлюватися, знесилюватися; видихатися.