вигасаючий

[ʋɪɦɑsɑjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    (як дієприкметник) Такий, що поступово втрачає силу, інтенсивність, яскравість або життєздатність; що згасає, слабшає, припиняє активне існування.

  2. (Біологія) –

    (у біології, екології) Про вид, популяцію, явище: що знаходиться на межі повного зникнення, знищення; що відмирає.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вигасаючий, р. вигасаючого, д. вигасаючому, з. вигасаючого, о. вигасаючим, м. вигасаючім

Більше записів