вигартуваний
[ʋɪɦɑrtuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
Про метали, сплави, скло тощо: який набув підвищеної твердості, міцності або пружності внаслідок спеціальної технологічної обробки — гартування.
- (Психологія) –
Переносно: про людину, її характер, організм тощо: загартований, зміцнений, закалений у важких умовах, випробуваннях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вигартуваний, р. вигартуваного, д. вигартуваному, з. вигартуваного, о. вигартуваним, м. вигартуванім