Древослів

Словник Української Мови

  • аршин

    Застаріла одиниця вимірювання довжини, що існувала в східнослов’янських народах до впровадження метричної системи. Її величина становить 0,711 метра. Ілюстрації вживання: про глибокий сніг у три аршини; про відстань у один аршин між човном і турецьким судном; про ціну одного аршина ситцю.

    Назва мірного приладу (лінійки, планки) відповідної довжини, яким, наприклад, можна було позичитися в магазині.

    Фразеологізми: “Вирости на аршин” — значно підвищити свій статус у матеріальному чи культурному плані. “Міряти на свій аршин” — оцінювати когось або щось виключно з власних, суб’єктивних позицій. “Ніби аршин проковтнув” — про людину, що стоїть або ходить надто прямо, натягнуто й неприродно. “Під аршин [стати]” — застарілий вираз для позначення призову до військової служби, коли юнак досягав необхідного зросту.

  • аршинний

    АРШИННИЙ, -а, -е, застаріле. Такий, що дорівнює одному аршину за довжиною або висотою.

    Як приклад використання: у лісах стежки пролягали по наметах снігу, а на річках крига тріскалася та ставала ребром завтовшки в аршин (Ле, «Наливайко», 1957, 45).

  • аршинник

    Це слово вживається як зневажливе позначення торговця, який займається продажем тканин.

  • артропластика

    Артропластика — це хірургічне втручання, метою якого є відновлення функціональності та рухливості суглобів, уражених патологією. Щоб уникнути зрощення кісток у суглобі після операції, між їхніми поверхнями створюють значну відстань або розміщують спеціальну прокладку з синтетичного матеріалу. Також у процесі операції може бути виконане протезування — заміна однієї або обох суглобових головок кісток на штучні імплантати з металу чи пластику.

  • артроспора

    У ботаніці артроспора — це грибна спора, що виникає, коли гіфа міцелію поділяється на окремі клітини, не формуючи при цьому спеціалізованих органів.

  • артур-а-браньєр

    Історичний жіночий головний убір готичної доби, що був поширений наприкінці Середньовіччя та мав форму циліндра з вуаллю, яка спадала з обох його боків.

  • артхаус

    Артхаус — це напрям у кіномистецтві, до якого належать незалежні, некомерційні та серйозні за змістом стрічки, незалежно від країни їх походження. Така кінопродукція орієнтована переважно на підготовлену аудиторію, що розуміє специфіку кіноязику та володіє певним культурним досвідом, а не на масового глядача. Через це артхаусні фільми мають обмежений прокат. Для них характерні експерименти з формою, пошук оригінальних засобів художньої виразності та розвиток власне кінематографічної мови.

  • артхаусний

    Пов’язаний із артхаусом — кінематографом, орієнтованим на художню цінність, а не на комерційний успіх.

  • артхашастра

    Артхашастра — це давньоіндійський трактат з державного управління, створений між IV століттям до нашої ери та II–III століттями нашої ери, який увібрав у себе політичні вчення того часу й містить низку практичних порад щодо керування країною.

  • архалаксис

    У біології це один із механізмів еволюційних змін, коли відхилення при зачатку органів на початкових етапах ембріонального розвитку визначають перебіг усіх наступних стадій. Внаслідок цього формування даного органа не відтворює шляху, пройденого в процесі філогенезу його предка.