1. Автор балад, поет, який пише балади.

2. Виконавець балад, співак або музикант, що спеціалізується на виконанні балад.

Балада-репортаж — літературно-музичний твір, поєднання балади та художньо-публіцистичного репортажу, що поєднує епічну, часто документальну основу, драматичну розповідь про реальні події з ліризмом, образністю та емоційною оцінкою, властивими баладі.

Балада-репортаж — жанрове визначення, що застосовується до творів (переважно пісенно-поетичних), в яких репортажна, фактографічна точність у висвітленні сучасних подій поєднується з баладними сюжетними рисами, напруженістю, часто трагічним пафосом та узагальнюючою символікою.

1. Ліричний або ліро-епічний твір у віршах, зазвичай історичного, легендарного або фантастичного змісту, з драматичним сюжетом, що часто містить елементи таємничого, трагічного.

2. Вокальний або інструментальний музичний твір лірико-драматичного характеру, заснований на поетичному тексті подібного жанру.

3. У середньовічній західноєвропейській поезії — невелика пісенна форма на ліричну, переважно любовну, тему.

1. Властивість, манера поведінки балагура; схильність до жартів, веселощів, дотепних розмов.

2. Дія, вчинок, вислів балагура; жарт, дотеп, весела розмова.

1. Людина, яка любить жартувати, розважати інших веселими розмовами, дотепними історіями; веселун, жартівник.

2. (заст.) Той, хто розповідає казки, небилиці; брехун.

1. Власна назва українського літературно-мистецького товариства, заснованого 1927 року в Києві, до якого входили письменники, художники та режисери (наприклад, Микола Куліш, Микола Бажан, Григорій Епік, Іван Микитенко). Товариство було розпущене 1934 року.

2. Заст. Візник, перевізник, який займався перевезенням вантажів та пасажирів на великі відстані; чумак.

1. Власна назва українського літературного об’єднання 1920-х років, до якого входили письменники-авангардисти (Михайль Семенко, Гео Шкурупій, Олекса Слісаренко та ін.), що проголошували відхід від традиційних форм мистецтва, культивували образність, гротеск, іронію та експерименти в поезії.

2. (Заст.) Явище, пов’язане з діяльністю або творчістю представників цього об’єднання; характерні для них художні прийоми, стиль або світогляд.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “балаган” у значенні невеликого, часто тимчасового приміщення для театральних вистав, ярмаркових видовищ або циркових номерів.

2. Переносно — невеликий, галасливий безлад, метушня або комічна ситуація, що викликає сміх.

3. Уживається як власна назва (з великої літери) для позначення конкретних закладів, колективів або вистав, наприклад, театрів-студій, дитячих гуртків тощо.

1. Жінка, яка працює в балагані (бродячому цирку, ярмарковому театрі), бере участь у виставах або займається іншою діяльністю, пов’язаною з таким закладом.

2. Переносно: жінка або дівчина, яка поводиться галасливо, несерйозно, схильна до пустощів, безладдя або до створення комічних, безглуздих ситуацій.

1. Власна назва: прізвище українського походження.

2. Заст. Той, хто працює в балагані (бродячому театрі), бере участь у виставах балагану; актор такого театру.

3. Перен., зневажл. Людина, яка поводиться несерйозно, клоунськи, схильна до грубих жартів або пустої, галасливої розваги.