балада

1. Ліричний або ліро-епічний твір у віршах, зазвичай історичного, легендарного або фантастичного змісту, з драматичним сюжетом, що часто містить елементи таємничого, трагічного.

2. Вокальний або інструментальний музичний твір лірико-драматичного характеру, заснований на поетичному тексті подібного жанру.

3. У середньовічній західноєвропейській поезії — невелика пісенна форма на ліричну, переважно любовну, тему.

Приклади вживання слова

балада

Приклад 1:
Та й не лише спогад — мені здається, що загальнолюдський потенціал цих поезій має не тільки «архівне» значенім, надто ж «Балада про тридцять перший срібняк» — про долю гіпотетичного тридцять першого срібняка, якого від себе накинув Каяфа Іуді, а після Іудиної самострати підібрав якийсь зайшлий митар. Відтоді «здирця смердючий» став громадити статки, розжився і став невмирущим, адже «щоб вішатись, також потрібна якась душа».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”