балагур

1. Людина, яка любить жартувати, розважати інших веселими розмовами, дотепними історіями; веселун, жартівник.

2. (заст.) Той, хто розповідає казки, небилиці; брехун.

Приклади вживання слова

балагур

Приклад 1:
Один з троянської ватаги, По їх він звався Палінур; Сей більше мав других одваги, Сміленький був і балагур; Що наперед сей схаменувся І до Нептуна окликнувся: “А що ти робиш, пан Нептун! Чи се і ти пустивсь в ледащо, Що хочеш нас звести нінащо?
— Самчук Улас, “Марія”