1. Короткий алетовіршований твір алегоричного змісту з моралізуючим висновком, у якому діючими особами найчастіше є тварини, рідше рослини, предмети чи люди.

2. Вигадана розповідь, неправдива чи перебільшена подія; вигадка, небилиця.

3. М’яка вовняна або напіввовняна тканина з густим ворсом, що використовується для пошиття теплого одягу.

1. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, Чортківському районі, на річці Байза.

1. Стан, коли людина не відчуває інтересу, прихильності чи співчуття до когось або чогось; відсутність емоційної реакції, зацікавленості, холодність.

2. Повна незацікавленість, неуважність до чого-небудь; зневажливе ставлення, нехтування.

3. (У філософії та етиці) Стан спокою душі, свободи від пристрастей та зовнішніх впливів, що досягається шляхом усвідомлення нікчемності земних турбот (атараксія).

1. Відсутність інтересу, зацікавленості, уваги до когось або чогось; незацікавленість, нехтування.

2. Відсутність почуттів, емоційної реакції на щось; холодність, безпристрасність, неуважність.

3. Стан спокою, рівноваги, відсутність хвилювання; філософська прийнятість подій.

1. Відсутність інтересу, уваги або емоційної реакції до когось або чогось; ставлення, що характеризується повним нехтуванням, безпристрасністю та холодністю.

2. Стан спокою, безсторонності, неупередженості; незацікавленість у результаті чогось, що дозволяє зберігати об’єктивність.

3. (у філософії) Стан душі, досягнутий шляхом подолання пристрастей та відчуження від зовнішніх подразників; спокій духу, незворушність.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “байдик” — невеликий, часто затишний куточок для відпочинку або усамітнення.

2. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, урочища, лісової галявини, місцевості), що походить від загального значення слова.

Бездіяльність, марнування часу, неробство; проведення часу без корисної справи, ледарювання.

1. Власна назва села в Україні, зокрема села Байдики в Черкаській області.

2. Розмовне позначення віддаленої, глухої місцевості або глухого куточка; часто вживається з відтінком іронії або зневаги (наприклад: “жити в якихось байдиках”).

1. Рідкісна назва невеликого пасажирського судна (човна) на Дніпрі, що використовувалося для переправи.

2. У техніці — деталь у вигляді невеликого валика або ролика в деяких механізмах (наприклад, у ткацькому верстаті).

Байджерахи — власна назва гірського масиву в Українських Карпатах, частина хребта Чорногора, розташована між вершинами Петрос і Говерла. Складається з групи скелястих уступів та кам’яних розсипів (курумів).