1. Власна назва села в Україні, зокрема села Байдики в Черкаській області.
2. Розмовне позначення віддаленої, глухої місцевості або глухого куточка; часто вживається з відтінком іронії або зневаги (наприклад: “жити в якихось байдиках”).
байдики
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І дивися, сиджу тут під хатою і байдики б’ю. Дівче, чи ти би не помогла мені зібратися?
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: іменник (однина) |