байдикування

Приклад 1:
Скажімо, окреслені межі трудового дня Дідуха (перед сходом сонця — заходяче сонце) покликують до життя інші медіативні вузли: справжня праця і байдикування, почуття обов’язку, свого покликання на землі, життя як саможертва («Але доки ні ноги носє, то мус родити хліб!») і втрата, заникування відповідальності за стан світобуття. Поки що другі, опозиційні компоненти можуть не називатися і про них лише здогадуємося (приміром, іванових синів взагалі не показано в праці — автор обмежується лише емоційно нейтральною згадкою, що вони «робили»), та саме вони стали головними призвідниками еміграційної «гарячки».
— Зеров Микола, “Камена”