Значення
- (Психологія) –
Відсутність інтересу, уваги або емоційної реакції до когось або чогось; ставлення, що характеризується повним нехтуванням, безпристрасністю та холодністю.
- (Психологія) –
Стан спокою, безсторонності, неупередженості; незацікавленість у результаті чогось, що дозволяє зберігати об’єктивність.
- (Філософія) –
(у філософії) Стан душі, досягнутий шляхом подолання пристрастей та відчуження від зовнішніх подразників; спокій духу, незворушність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. байдужливість, р. байдужливості, д. байдужливості, з. байдужливість, о. байдужливістю, м. байдужливості, к. байдужливосте