байдужливість

[bɑjduʒlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Відсутність інтересу, уваги або емоційної реакції до когось або чогось; ставлення, що характеризується повним нехтуванням, безпристрасністю та холодністю.

  2. (Психологія) –

    Стан спокою, безсторонності, неупередженості; незацікавленість у результаті чогось, що дозволяє зберігати об’єктивність.

  3. (Філософія) –

    (у філософії) Стан душі, досягнутий шляхом подолання пристрастей та відчуження від зовнішніх подразників; спокій духу, незворушність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. байдужливість, р. байдужливості, д. байдужливості, з. байдужливість, о. байдужливістю, м. байдужливості, к. байдужливосте

Більше записів