1. Відсутність інтересу, уваги або емоційної реакції до когось або чогось; ставлення, що характеризується повним нехтуванням, безпристрасністю та холодністю.
2. Стан спокою, безсторонності, неупередженості; незацікавленість у результаті чогось, що дозволяє зберігати об’єктивність.
3. (у філософії) Стан душі, досягнутий шляхом подолання пристрастей та відчуження від зовнішніх подразників; спокій духу, незворушність.