Властивість або стан відсутності центра, центральної точки, осі чи організаційного ядра; децентралізація.

У техніці та машинобудуванні — спосіб обробки деталей (наприклад, шліфування), при якому виріб не закріплюється в центрі, а обробляється між ведучим і регулюючим кругами.

У переносному значенні — розсіяність, незосередженість, відсутність чіткої орієнтації або ідеї.

Властивість або стан, за якого інформація, творчі твори, публічні виступи тощо поширюються без попереднього контролю та вилучення частин з боку офіційних органів (цензури).

Відсутність цензури як явища або системи в суспільстві, державі, певній сфері діяльності.

1. Відсутність хребта, хребтового стовпа в тварин; властивість організмів, що не мають внутрішнього кістяка.

2. Переносно: слабкість характеру, нездатність до рішучих вчинків, рішучості, твердості; м’якотілість, безвольність.

Безхребетні — тварини, що не мають хребта або внутрішнього кістяка (хребта); інвертебровані тварини.

Безхребетні (Invertebrata) — умовна, не систематична група тварин, що об’єднує всі типи, крім хребетних (риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців); до безхребетних належать, зокрема, членистоногі, молюски, черви, губки тощо.

1. Астрономічний термін, що позначає стан атмосфери, коли на небі повністю відсутні хмари або їхня кількість не перевищує 1-2 балів за шкалою хмарності.

2. Метеорологічна характеристика, що описує ясну, сонячну погоду без хмарного покриву.

3. У переносному значенні — стан спокою, ясності, безтурботності або відсутність тривог, сумнівів (наприклад, “безхмарність душі”, “безхмарність настрою”).

1. Власна назва історичного періоду в Україні (перша половина 1930-х років), спричиненого штучно організованим голодом, геноцидом українського народу з боку тоталітарного комуністичного режиму СРСР, метою якого було зламати селянський опір колективізації та знищити соціальні основи української нації.

2. (У переносному значенні) Крайня бідність, злидні, стан, коли бракує навіть найнеобхіднішого для життя, особливо їжі.

Властивість за значенням прикметника “безхитрісний”; відсутність хитрості, лукавства, обману; прямодушність, щирість, простодушність.

1. Людина, яка не має власного житла, притулку, постійного місця проживання; бездомний, бурлака.

2. Людина, яка не має сім’ї, рідних або опікуна; сирота, самітня людина.

3. (У переносному значенні) Той, хто позбавлений духовної опори, внутрішньої приналежності до певного кола, середовища.

1. Прізвище українського письменника, поета, перекладача та громадського діяча Леоніда Костянтиновича Безхатченка (1923–2002).

2. Заст. Прізвисько або прізвище бездомної, безпритульної людини, того, хто не має власного житла (хати).

1. Стан людини, яка не має власного житла, даху над головою; бездомність.

2. Відсутність власного житла, домашнього вогнища як символ життєвої невдачі, злиденності, самотності.

3. (У переносному значенні) Відчуття духовної самотності, втрати зв’язку з рідним місцем, батьківщиною.