1. У медицині — порушення серцевого ритму, при якому спостерігається передчасне скорочення шлуночків серця, що виникає на фоні нормального синусового ритму; одна з форм екстрасистолії.

1. У лінгвістиці: метод дослідження мови, що поєднує синхронний (аналіз стану мови у певний момент) та діахронний (аналіз історичного розвитку) підходи для вивчення мовних явищ.

2. У культурології та соціології: стан або процес, коли різні сфери суспільства, культури чи технологій розвиваються нерівномірно, з різною швидкістю, що призводить до внутрішніх суперечностей та асинхронності в їх функціонуванні.

1. (мед.) Рідкісне неврологічне захворювання, що характеризується нападами неконтрольованого сміху, плачу або інших емоційних проявів, часто пов’язане з ураженням головного мозку (наприклад, при розсіяному склерозі, хворобі Паркінсона, пухлині мозку).

2. (перен., розм.) Стан крайнього нервового збудження, несамовитість, нестриманість у поведінці або висловлюваннях.

1. (геометрія) Властивість фігури або тіла, яка полягає в наявності двох площин симетрії, що перетинаються під прямим кутом; симетрія відносно двох взаємно перпендикулярних площин.

2. (біол.) Тип симетрії тіла, при якому через організм можна провести дві взаємно перпендикулярні площини, що ділять його на дзеркально симетричні частини (наприклад, у деяких кнідарій).

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «біс»; чортеня, маленький біс.

2. (переносно) Про пустотливого, метушливу, неслухняну дитину або жваву, грайливу тварину.

3. (переносно, розм.) Про щось дуже мале за розміром, крихітне.

1. (геометрія) Поділ геометричної фігури, кута або відрізка прямої на дві рівні частини (конгруентні або симетричні); побудова бісектриси кута або серединного перпендикуляра до відрізка.

2. (загальне) Процес поділу будь-якого об’єкта, поняття або сукупності на дві рівні або приблизно рівні частини.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Надвірнянському районі; належить до Ліснянської сільської територіальної громади.

2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Бистриці Надвірнянської, що протікає у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.

1. Дрібні скляні, металеві, пластмасові або керамічні намистини з отвором для низання, що використовуються для вишивання, створення прикрас, декорування одягу.

2. (переносне значення) Щось дуже дрібне, що нагадує за розміром або виглядом такі намистини (наприклад, краплі води, зернятка).

3. (застаріле) Дорогоцінне каміння, перли; коштовності взагалі.

1. Зменшувально-пестливе від “біс” — мале, невелике або жартівливе позначення чорта, демона або злого духа.

2. Переносно про пустотливого, неслухняного, жваву дитину або молодого чоловіка, який витворяє.

3. Уживається як ласкаве або жартівливе звертання до близької людини, часто дитини.

Бісенто — традиційна японська холодна зброя, різновид списа або глефи з масивним, широким двосічним наконечником, схожим на наконечник алебарди, що кріпиться до довгого держака; використовувався самураями, зокрема в період Сенгоку.

Бісенто — стилізована назва цієї зброї, що вживається в сучасній популярній культурі (коміксах, відеоіграх, аніме) для позначення величезної, часто фантастичної, зброї подібної форми.