бісинхронізм

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці: метод дослідження мови, що поєднує синхронний (аналіз стану мови у певний момент) та діахронний (аналіз історичного розвитку) підходи для вивчення мовних явищ.

2. (Соціологія) –

   У культурології та соціології: стан або процес, коли різні сфери суспільства, культури чи технологій розвиваються нерівномірно, з різною швидкістю, що призводить до внутрішніх суперечностей та асинхронності в їх функціонуванні.

Правопис та відмінювання