1. (заст.) Той, хто відчуває фізичний біль або страждання; хвора, страждаюча людина.

2. (перен., заст.) Той, хто переживає душевні муки, моральні страждання; скорботник.

3. (перен., заст.) Уживається як симпатичне звертання до дорогої, рідної людини, що викликає співчуття.

1. Масштабна художня виставка, що проводиться регулярно раз на два роки; найчастіше міжнародна за участю сучасних митців.

2. Міжнародний фестиваль або огляд у галузі сучасного мистецтва, архітектури, кіно тощо, що відбувається з дворічною періодичністю.

3. (У розширеному вжитку) Будь-яка велика періодична виставка чи культурна подія, що має постійну назву та проводиться кожні два роки.

Бієкція — у математиці, зокрема в теорії множин, відображення між двома множинами, яке є одночасно ін’єктивним (різним елементам першої множини відповідають різні елементи другої) та сюр’єктивним (кожному елементу другої множини відповідає хоча б один елемент першої); взаємно однозначна відповідність.

1. (геогр.) Річка в Україні, ліва притока Дністра, що протікає територією Тернопільської та Хмельницької областей.

2. (геогр.) Село в Україні, у складі Борщівської міської громади Чортківського району Тернопільської області, розташоване на однойменній річці.

Біядерність — термін, що позначає стан або властивість особи, яка має дві гендерні ідентичності, часто одночасно або поперемінно; подвійна гендерна ідентичність, що не обов’язково пов’язана з біологічною статтю.

1. Мінерал класу галогенідів, гідратований хлорид магнію (MgCl₂·6H₂O), що утворює безбарвні, білі або жовтуваті кристали; використовується в промисловості та медицині.

2. Розчин або гель на основі мінералу бішофіту, який застосовується в бальнеології (лікувальних ваннах) та фізіотерапії як протизапальний і знеболювальний засіб.

1. У християнстві: духовна особа вищого рангу, яка очолює єпархію (діоцез) та має повноваження висвячувати священиків і здійснювати таїнство миропомазання; архієрей.

2. У шахах: назва фігури, яка ходить по діагоналях на будь-яку кількість клітин; відповідає офіцеру в деяких інших шашково-шахових іграх.

3. У картярських іграх: одна з карт старшої масті (часто треф або пік) з зображенням постаті єпископа; аналог валета або принца в деяких колодах.

1. У китайській кухні: вид локшини або тіста для пельменів, що готується з гарячої води та борошна, зазвичай пшеничного, без використання яєць, що надає їй щільну та пружну текстуру.

2. У китайській кулінарній термінології: техніка приготування тонко розкатаного тіста для пельменів, вареників або локшини, часто шляхом розтягування та складання.

Бічіо — власна назва села в Закарпатській області України, розташованого в Берегівському районі, на річці Боржава.