БОЛІЛЬНИК

[bolilʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    (заст.) Той, хто відчуває фізичний біль або страждання; хвора, страждаюча людина.

  2. (Психологія) –

    (перен., заст.) Той, хто переживає душевні муки, моральні страждання; скорботник.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., заст.) Уживається як симпатичне звертання до дорогої, рідної людини, що викликає співчуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. болільник, р. болільника, д. болільникові, з. болільника, о. болільником, м. болільникові, к. болільнику

Більше записів