бієкція

[bijɛkt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Математика) –

    Бієкція — у математиці, зокрема в теорії множин, відображення між двома множинами, яке є одночасно ін’єктивним (різним елементам першої множини відповідають різні елементи другої) та сюр’єктивним (кожному елементу другої множини відповідає хоча б один елемент першої); взаємно однозначна відповідність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бієкція, р. бієкції, д. бієкції, з. бієкцію, о. бієкцією, м. бієкції, к. бієкціє

Більше записів