• бабахнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось, з гуркотом упасти.

    2. Потрапити в аварію, зіткнутися (про транспортні засоби).

    3. Розм. Зазнати невдачі, провалитися в якійсь справі.

  • бабахнути

    1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з гучним звуком.

    2. Несподівано, гучно вистрілити (про зброю, вибух тощо).

    3. Перен. різко, емоційно висловитися, вигукнути щось несподіване або різке.

    4. Розм. швидко та інтенсивно щось зробити, часто з відтінком раптовості або сили (наприклад, бабахнути сто кілометрів на годину, бабахнути чарку).

  • бабахкатися

    1. (розм.) Непевно, повільно або незграбно пересуватися, переважно про людей похилого віку або тих, хто відчуває слабкість; плентатися.

    2. (перен., розм.) Повільно та без ентузіазму виконувати якусь роботу, займатися чимось; ледачити, байдикувати.

  • бабахкати

    1. Видавати короткі, глухі, уривчасті звуки, нагадуючи постріли або вибухи; гуркотіти, гриміти (переважно про роботу двигуна, мотора тощо).

    2. Розмовно-жаргонне: стріляти, вести вогонь з вогнепальної зброї (часто з відтінком несерйозності або про безладну стрілянину).

    3. Переносно, розмовне: голосно, різко і швидко говорити, лаятися; тріскати, балакати.

  • бабахатися

    1. Розмовне. З силою вдарятися об щось, падати з гучним звуком; гепнутися.

    2. Розмовне, переносне. Потрапляти в неприємну ситуацію, зазнавати невдачі, провалу.

  • бабахати

    1. Потужно, гучно стріляти, вибухати; видавати сильний звук пострілу або вибуху.

    2. Перен. Сильно, різко вдаряти когось або щось; грюкати.

    3. Розм. Їсти з великим апетитом, швидко та багато (зазвичай про тверду їжу, яку потрібно гризти).

  • бабакуватий

    1. (про людину) Такий, що має риси, властиві бабаку (старому, немічному чоловікові); старечий, немічний, дряхлий.

    2. (переносно, про предмет або явище) Застарілий, що втратив свою силу, міцність або актуальність; старомодний, дряхлий.

  • бабаковий

    1. Стосовний до Бабака, пов’язаний із ним (зазвичай про місцевість, названу на честь людини на прізвище Бабак).

    2. Стосовний до бабака (гризуна), властивий йому, що стосується бабаків.

  • баб’ячий

    1. Властивий бабам (жінкам), що стосується бабів.

    2. Притаманний бабі (знахарці, ворожці), пов’язаний із нею.

    3. Перен. Низької якості, кволий, неміцний; такий, що викликає зневагу (про речі, явища).

    4. У складі ботанічних назв: *баб’ячі пелюстки* — народна назва рослини анемона лісова; *баб’яче зілля* — народна назва рослини материнка.

  • ба-де-шосс

    Ба-де-шосс (фр. bas-de-chausses) — історичний термін для позначення довгих, щільних панчіх або штанів-чохлів, що були частиною чоловічого костюма в Західній Європі, особливо в епоху Відродження та бароко (приблизно XV–XVII століття).

    У сучасному вжитку — власна назва вузької моделі брюк (як правило, жіночих), що щільно облягають ноги від стегна до гомілки або щиколотки, на зразок лосин але з іншої тканини; часто використовується як синонім до “легінси” або “вужчі брюки”.