1. (про людину) Такий, що має риси, властиві бабаку (старому, немічному чоловікові); старечий, немічний, дряхлий.
2. (переносно, про предмет або явище) Застарілий, що втратив свою силу, міцність або актуальність; старомодний, дряхлий.
бабакуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |