• бабувати

    1. Бути бабою (у 1-му значенні), виконувати обов’язки баби-повитухи, приймати пологи.

    2. Розмовне. Бути бабою (у 2-му значенні), поводитися по-бабськи, займатися дріб’язковими, нудними або непотрібними справами; базікати.

    3. Застійне. Бути бабою (у 3-му значенні), виконувати роль переляканої, несміливої, нерішучої людини; боятися, труситися.

  • бабський

    1. Властивий бабам (жінкам), що стосується бабів.

    2. Такий, як у бабів; характерний для бабів, жіночий.

    3. Призначений для бабів.

    4. Уживається як складова частина ботанічних назв, напр., бабське зілля.

  • бабратися

    1. Неохайно, повільно робити щось, копотіти; бруднитися під час роботи.

    2. Бруднити щось, пачкати; заляпувати рідиною, грязюкою.

    3. Розм. Неохайно їсти, погано пережовувати їжу; жувати, чавкати.

    4. Розм. Повільно, незграбно рухатися, пересуватися (зазвичай у воді, грязюці).

  • бабрати

    1. Неохайно, брудними руками чіпати щось, пачкати; також — недбало, неуважно робити щось, псувати роботу.

    2. Розмовно-зневажливо. Повільно та незграбно рухатися, плентатися; тягтися, базікати.

    3. Діал. Бруднити, мазати; також — псувати, нищити.

  • баблятися

    1. (розм.) Неохайно, недбало їсти, розливаючи або розкидаючи їжу; бруднитися під час їди.

    2. (перен., розм.) Неуважно, неакуратно працювати, робити щось; кепкувати, зволікати.

    3. (перен., розм.) Погано, незграбно грати на музичному інструменті, створюючи негарні звуки.

  • бабкін

    Власна назва села в Україні, зокрема села у Херсонській області.

    Власна назва колишнього селища (нині у складі міста Кривий Ріг) в Дніпропетровській області.

    Прізвище російського походження, утворене від імені Баба або зменшувальної форми Бабка.

  • бабкуватий

    1. Який має властивості, схожі на бабку (у значенні “великий комахоїдний птах родини сипухових”); схожий на бабку.

    2. Розм. Який має вигляд, форму, схожу на бабку (у значенні “невеликий круглий хлібець”); округлий, пухкодутий.

  • бабитися

    1. Бути бабою (у значенні “акушерка”), приймати пологи.

    2. Розмовне. Поводитися несміливо, боязко, нерішуче, по-бабськи (про чоловіка).

    3. Розмовне, зневажливе. Займатися дріб’язковими, несуттєвими справами; марнувати час.

  • бабити

    1. Бути бабою-повитухою, приймати пологи.

    2. Перен. робити щось незграбно, повільно або невміло, схоже на поводження немічної старої людини; ледачити, марнувати час.

    3. Заст. бути світкувальницею, свашкою на весіллі.

  • бабин

    1. Який стосується баби (старшої жінки, повитухи, знахарки), належить їй або характерний для неї.

    2. У складі народних назв рослин, тварин, явищ природи тощо: пов’язаний з народними уявленнями про діяльність або властивості баби-знахарки; наприклад: бабин віл (вид комахи), бабина коса (рослина), бабине літо.

    3. У складі власних назв географічних об’єктів, зокрема гір, ярів, полів: за переказами, пов’язаний із місцем перебування або діяльності знахарки.