бабин

[bɑbɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Етнографія) –

    Який стосується баби (старшої жінки, повитухи, знахарки), належить їй або характерний для неї.

  2. (Лінгвістика) –

    У складі народних назв рослин, тварин, явищ природи тощо: пов’язаний з народними уявленнями про діяльність або властивості баби-знахарки; наприклад: бабин віл (вид комахи), бабина коса (рослина), бабине літо.

  3. (Геологія) –

    У складі власних назв географічних об’єктів, зокрема гір, ярів, полів: за переказами, пов’язаний із місцем перебування або діяльності знахарки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бабин, р. бабина, д. бабинові, з. бабин, о. бабином, м. бабині, к. бабине

Приклади з художньої літератури

  • Літобабине, бабине літо…
    Серце чує осінні путі…
    Хтось заплутав зажурені віти
    в павутиння нитки золоті.
    — Володимир Сосюра

Більше записів