1. Властивий бабам (жінкам), що стосується бабів.
2. Такий, як у бабів; характерний для бабів, жіночий.
3. Призначений для бабів.
4. Уживається як складова частина ботанічних назв, напр., бабське зілля.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивий бабам (жінкам), що стосується бабів.
2. Такий, як у бабів; характерний для бабів, жіночий.
3. Призначений для бабів.
4. Уживається як складова частина ботанічних назв, напр., бабське зілля.
Приклад 1:
– Чого ще оцей бабський реп’ях од мене хоче? – каже, зупинившись, Кирило Тур.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Це вже такий звичай бабський — як що, то й плакати. А повстанцi пiдводилися, до Стеньки йшли.. — Ух ти, кралечко!
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”