1. Який не має доладу, ладу; безладний, невпорядкований, хаотичний.
2. Який не відповідає правилам, нормам, логіці; невідповідний, невдалий, незграбний.
Словник Української Мови
1. Який не має доладу, ладу; безладний, невпорядкований, хаотичний.
2. Який не відповідає правилам, нормам, логіці; невідповідний, невдалий, незграбний.
1. Такий, що не заслуговує докорів, не може бути докорений; бездоганний, беззаперечний.
2. Який не робить докорів, не дорікає; невибагливий, поблажливий.
1. Який не має документів, що посвідчують особу або підтверджують певні права, статус чи факт; не засвідчений документально.
2. У контексті міграції: такий, що перебуває на території держави без дійсних документів, що дають право на в’їзд, перебування або проживання; нелегальний мігрант.
1. Спосіб фіксації прав на цінні папери або інші активи, при якому вони існують у формі записів на рахунках (наприклад, в електронному реєстрі) без випуску фізичних документів на пред’явника.
2. У спосіб, що не супроводжується або не підтверджується офіційними документами (паперами), без документального оформлення.
1. Який не має матеріального (паперового) носія, що підтверджує права власності, а існує лише у вигляді запису в електронному реєстрі (про цінні папери, акції, облігації тощо).
2. Який здійснюється, оформлюється або зберігається без традиційних паперових документів, у цифровій (електронній) формі.
1. Без надання доказів, підтверджень або обґрунтувань; не аргументуючи.
2. (У логіці та науковому дискурсі) Спосіб висловлювання або ствердження, що не спирається на факти, емпіричні дані або логічні підстави, а тому є голословним.
Який не підтверджується доказами, не має доказів; безпідставний, голослівний.
1. Не звертаючи уваги, не помічаючи, не помічаючи навколишнього; неуважно, необачно.
2. Без нагляду, без контролю; так, що залишено на самоті, без догляду.
1. Такий, що перебуває без нагляду, догляду; залишений без пригляду, без контролю.
2. Який відбувається без належного нагляду, контролю; безконтрольний.
1. Так, що не має жодних недоліків, вад або помилок; ідеально, досконало.
2. Так, що відповідає найвищим вимогам моралі, чеснот або правил поведінки; бездокладно.