бездокументарний
[bɛzdokumɛntɑrnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Який не має матеріального (паперового) носія, що підтверджує права власності, а існує лише у вигляді запису в електронному реєстрі (про цінні папери, акції, облігації тощо).
- (Інформаційні технології) –
Який здійснюється, оформлюється або зберігається без традиційних паперових документів, у цифровій (електронній) формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездокументарний, р. бездокументарного, д. бездокументарному, з. бездокументарного, о. бездокументарним, м. бездокументарнім