бездоказово
[bɛzdokɑzoʋo] Прислівник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
Без надання доказів, підтверджень або обґрунтувань; не аргументуючи.
- (Логіка) –
(У логіці та науковому дискурсі) Спосіб висловлювання або ствердження, що не спирається на факти, емпіричні дані або логічні підстави, а тому є голословним.