бездокументарно
[bɛzdokumɛntɑrno] Прислівник
Буква:Б
Значення
- (Юриспруденція) –
Спосіб фіксації прав на цінні папери або інші активи, при якому вони існують у формі записів на рахунках (наприклад, в електронному реєстрі) без випуску фізичних документів на пред’явника.
- (Юриспруденція) –
У спосіб, що не супроводжується або не підтверджується офіційними документами (паперами), без документального оформлення.