бездоладний
[bɛzdolɑdnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Лінгвістика) –
Який не має доладу, ладу; безладний, невпорядкований, хаотичний.
- (Лінгвістика) –
Який не відповідає правилам, нормам, логіці; невідповідний, невдалий, незграбний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездоладний, р. бездоладного, д. бездоладному, з. бездоладного, о. бездоладним, м. бездоладнім