бездольний
[bɛzdolʲnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Література) –
Позбавлений долі, щастя; нещасний, приречений на страждання.
- (Філософія) –
Який не має власної долі, незалежного існування; підлеглий, залежний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бездольний, р. бездольного, д. бездольному, з. бездольного, о. бездольним, м. бездольнім