Власна назва традиційної української страви, що являє собою холодний суп на основі кислого молока, сироватки або кефіру з додаванням свіжих огірків, яєць, зеленої цибулі, кропу та іншої сезонної зеленої рослинності; різновид окрошки на молочній основі.
-
ґрунтовка
1. Спеціальна рідка суміш, яку наносять на поверхню перед фарбуванням або наклеюванням шпалер для поліпшення зчеплення, вирівнювання вбиральної здатності та захисту основи.
2. (переносне значення) Попереднє, загальне ознайомлення з якою-небудь темою, питанням; підготовча інформація, що дає базове розуміння чогось.
-
ґрунтовний
1. Якісний, міцний, надійний, зроблений з добротного матеріалу або на совість.
2. Докладний, ретельний, всебічний, заснований на глибокому вивченні та аналізі.
3. Серйозний, солідний, що має глибокі знання або вагомі підстави.
-
ґрунтовність
1. Властивість за значенням прикметника “ґрунтовний”; ретельність, старанність, фундаментальність у вивченні, розробці чи виконанні чого-небудь.
2. Суттєвість, обґрунтованість, вагомість, логічна та фактична виправданість (про думки, висновки, дослідження тощо).
-
ґрунтовно
1. Докладно, ретельно, з урахуванням усіх деталей та аспектів; так, що охоплює саму суть предмета чи явища.
2. Серйозно, фундаментально, з глибоким проникненням у суть справи; ґрунтовно (у 1-му значенні), але з акцентом на міцну основу знань або підготовки.
-
ґрунтовозний
1. Прикметник, що стосується перевезення ґрунту або призначений для нього (про транспорт, техніку тощо).
2. У складі власних назв, що позначають транспортні засоби або підприємства, спеціалізовані на перевезенні ґрунту (наприклад, “ґрунтовозний потяг”, “ґрунтовозна автоколона”).
-
ґрунтозачіп
1. (у техніці) Пристрій або елемент конструкції, що забезпечує зчеплення з поверхнею ґрунту, перешкоджаючи ковзанню чи зсуву (наприклад, у сільськогосподарських знарядах, взутті, гусеничній техніці).
2. (переносно) Основа, опора, точка відліку для якихось дій, міркувань або розвитку подій; те, що дає початок чомусь або за що можна «зачепитися».
-
ґрунтозачіпка
1. Спеціальний пристрій або елемент конструкції, призначений для збільшення зчеплення з ґрунтом, що перешкоджає ковзанню чи зміщенню; найчастіше використовується в сільськогосподарській, будівельній техніці або взутті.
2. Власна назва конкретних моделей або типів сільськогосподарських знарядь (наприклад, борін), що мають такі пристрої для кращого заглиблення в землю та розпушування грунту.
-
ґрунтозмішувач
Спеціалізована сільськогосподарська або будівельна машина, призначена для механічного перемішування різних шарів ґрунту, а також для змішування ґрунту з добавками (вапном, цементом, добривами тощо) з метою поліпшення його якості, структури або міцності.
Робочий орган (пристрій, навісне або причіпне знаряддя) до трактора або самохідної машини, що виконує операцію змішування ґрунту за допомогою фрез, роторів, лопатей або шнеків.
-
ґрунтознавець
Фахівець у галузі ґрунтознавства, який вивчає ґрунти, їх походження, будову, склад, властивості, географічне поширення та раціональне використання.