Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням прикметника “ґрунтовний”; ретельність, старанність, фундаментальність у вивченні, розробці чи виконанні чого-небудь.
- (Філософія) –
Суттєвість, обґрунтованість, вагомість, логічна та фактична виправданість (про думки, висновки, дослідження тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґрунтовність, р. ґрунтовності, д. ґрунтовності, з. ґрунтовність, о. ґрунтовністю, м. ґрунтовності, к. ґрунтовносте