ґрунтовність

1. Властивість за значенням прикметника “ґрунтовний”; ретельність, старанність, фундаментальність у вивченні, розробці чи виконанні чого-небудь.

2. Суттєвість, обґрунтованість, вагомість, логічна та фактична виправданість (про думки, висновки, дослідження тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |