Значення
- (Техніка) –
(у техніці) Пристрій або елемент конструкції, що забезпечує зчеплення з поверхнею ґрунту, перешкоджаючи ковзанню чи зсуву (наприклад, у сільськогосподарських знарядах, взутті, гусеничній техніці).
- (Філософія) –
(переносно) Основа, опора, точка відліку для якихось дій, міркувань або розвитку подій; те, що дає початок чомусь або за що можна «зачепитися».
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґрунтозачіп, р. ґрунтозачепа, д. ґрунтозачепові, з. ґрунтозачіп, о. ґрунтозачепом, м. ґрунтозачепі, к. ґрунтозачепе