Значення
- (Техніка) –
Спеціальний пристрій або елемент конструкції, призначений для збільшення зчеплення з ґрунтом, що перешкоджає ковзанню чи зміщенню; найчастіше використовується в сільськогосподарській, будівельній техніці або взутті.
- (Техніка) –
Власна назва конкретних моделей або типів сільськогосподарських знарядь (наприклад, борін), що мають такі пристрої для кращого заглиблення в землю та розпушування грунту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґрунтозачіпка, р. ґрунтозачіпки, д. ґрунтозачіпці, з. ґрунтозачіпку, о. ґрунтозачіпкою, м. ґрунтозачіпці, к. ґрунтозачіпко