Древослів

Словник Української Мови

  • ґедзкатися

    Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — чіплятися, приставати до когось, набридати, докучати.

    Ґедзкатися — діал. (переважно західні діалекти) — сваритися, лаятися, вступати в перепалку.

  • ґедзь

    1. Комаха родини ґедзів, що харчується кров’ю ссавців, самиці якої мають колючо-сосучий ротовий апарат і є докучливими кровососами худоби та людей.

    2. Переносно: про набридливу, докучливу людину, яка постійно чіпляється, дратує або про щось, що викликає тривогу, непокій.

  • ґелґання

    Ґелґання — власна назва села в Україні, у складі Бережанської міської громади Тернопільського району Тернопільської області.

  • ґеґотати

    Ґеґотати — видавати різкі, галасливі та негармонійні звуки, подібні до крику гусей; гучно й невиразно базікати, вештаючись.

  • ґеґотатися

    1. (про гусей) видавати характерні звуки, ґеґотіти, перебуваючи в збудженому стані, часто під час сутичок або змагань за перевагу.

    2. (переносно, розм., зневажл.) сперечатися, сваритися через дрібниці, вести тривалі й безплідні суперечки, голосно й агресивно викрикувати аргументи.

  • ґедз

    1. Рід комах родини ґедзів (Tabanidae), що мають колючо-сосучий ротовий апарат і живляться кров’ю ссавців; самиці цих комах є докучливими кровососами, які турбують худобу та людей.

    2. Сама комаха цього роду, звичайно велика, з товстим тілом, великими фасетковими очима і короткими вусиками; у розмовній мові часто називається “сліпень”.

    3. Переносно: про набридливу, докучливу людину, яка постійно чіпляється, турбує когось.

  • ґедзатися

    1. (розм.) Чіплятися, приставати до когось з дрібними вимогами, прискіпуватися, докучати.

    2. (розм.) Сваритися, сперечатися через дрібниці, вступати в суперечку.

  • ґедзевий

    1. Стосовний до ґедзя (великої мухи-кровососа), властивий йому.

    2. Прикметник, що входить до складу зоологічної назви виду комах “ґедзевий овод” (Hypoderma bovis).

  • ґелґати

    1. (діал.) Відбивати, відкидати щось, зазвичай різкими рухами; відштовхувати.

    2. (діал.) Швидко й неохайно їсти або пити; жерти, ласо ковтати.

    3. (діал., рідк.) Нерівно ходити, перевалюватися з боку на бік; гойдатися, хитатися.

  • ґелґатися

    1. (діал.) Вагатися, коливатися при прийнятті рішення; не мати певної думки, сумніватися.

    2. (діал.) Хитатися, гойдатися; перебувати в нестійкому, хиткому положенні.