Наука про ґрунти, що вивчає їх походження, будову, склад, властивості, географічне поширення, раціональне використання та охорону; ґрунтівництво, педологія.
-
ґрунтово-кліматичний
Який стосується одночасно ґрунтів і клімату певної території та їх взаємозв’язку.
-
ґрунтово-меліоративний
Пов’язаний з поліпшенням властивостей ґрунтів, їх родючості та сільськогосподарського використання шляхом проведення меліоративних заходів (зрошення, осушення тощо).
-
ґрунтовтома
Ґрунтовтома — стан виснаження ґрунту, що виникає внаслідок інтенсивного монокультурного землеробства, коли рослини одного виду багаторазово вирощуються на одній ділянці, що призводить до виснаження запасів поживних речовин, порушення структури та зниження родючості ґрунту.
Ґрунтовтома — агрономічний термін для позначення комплексу негативних явищ у ґрунті (біологічних, хімічних, фізичних), спричинених тривалим відсутністю сівозміни та накопиченням специфічних шкідників і патогенів.
-
ґрунтозабірний
1. Призначений для забору, відбору або взяття проб ґрунту.
2. Стосуючийся технічних засобів (механізмів, пристроїв, інструментів), що використовуються для відбирання зразків ґрунту з метою дослідження.
-
ґрунтозахисний
1. Призначений для захисту ґрунту від ерозії, вивітрювання, забруднення та інших негативних впливів.
2. Пов’язаний із заходами, технологіями або властивостями, що сприяють збереженню родючості та цілісності ґрунтового покриву.
-
ґрунтознавчий
Стосується ґрунтознавства — науки про ґрунти, їхню будову, властивості, походження, розвиток, родючість та раціональне використання.
Пов’язаний з вивченням ґрунтів, властивий ґрунтознавству.
-
ґрунтозоологічний
Стосується ґрунтозоології — розділу зоології, що вивчає тваринний світ ґрунту, його видовий склад, розподіл, екологічні особливості та роль у ґрунтотворних процесах.
-
ґрунтоматеріали
1. (геол., буд.) Природні або штучно оброблені мінеральні матеріали (піски, глини, суглинки, щебінь, гравій тощо), що використовуються у будівництві як основа споруд, для насипів, виготовлення будівельних сумішей або як сировина.
2. (загальніше) Сипкі, кам’янисті та інші матеріали, що становлять основу ґрунту або отримуються при його розробці.
-
ґрулина
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (рідко) Власна назва невеликої річки або струмка, що протікає через однойменне село.