Значення
- (Геологія) –
(геол., буд.) Природні або штучно оброблені мінеральні матеріали (піски, глини, суглинки, щебінь, гравій тощо), що використовуються у будівництві як основа споруд, для насипів, виготовлення будівельних сумішей або як сировина.
- (Геологія) –
(загальніше) Сипкі, кам’янисті та інші матеріали, що становлять основу ґрунту або отримуються при його розробці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґрунтоматеріали, р. ґрунтоматеріалів, д. ґрунтоматеріалам, з. ґрунтоматеріали, о. ґрунтоматеріалами, м. ґрунтоматеріалах, к. ґрунтоматеріали