Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість особистості, що полягає в надмірній любові до себе, у ставленні до власних інтересів як до найвищої цінності та ігноруванні потреб і благ інших людей; егоцентризм.
- (Психологія) –
Поведінка або вчинки, що випливають із такої властивості, самолюбство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. егоїстичність, р. егоїстичності, д. егоїстичності, з. егоїстичність, о. егоїстичністю, м. егоїстичності, к. егоїстичносте