Словник Української Мови
1. Чоловіче особове ім’я, українська форма канонічного імені Гавриїл, що походить від давньоєврейського імені Габріель (Gavri’el) — «Бог — моя сила» або «сила Божа».
2. (переносно, розмовне, часто іронічно або зневажливо) Про простодушну, наївну людину, яку легко обманути; простофіля.
1. Установа для утримання осіб, засуджених до позбавлення волі, а також для тимчасового утримання під вартою осіб, які перебувають під слідством; тюрма.
2. Приміщення, будівля, де розташована така установа; тюрма.
3. Переносно: стан неволі, гнітючої несвободи, обмеженості.
Евгенол — органічна сполука, фенольна речовина, що є основним компонентом ефірної олії гвоздики, а також міститься в оліях інших рослин (наприклад, мускатного горіха, кориці, базиліку); має характерний гвоздичний запах, використовується в парфумерії, харчовій промисловості та як місцевий антисептик і знеболювальний засіб у стоматології.
1. Місто в Україні, районний центр у Волинській області, розташоване на річці Стохід.
2. Історична назва села В’язниківці (нині — частина села Залісці) у Тернопільській області, відоме з XV століття.
3. Рідкісне множинне позначення для місцевості, де росте в’яз або в’язи (в’язовий ліс, галявина).
1. Жіноче ім’я грецького походження, що означає “благородна”, “з хорошого роду”.
2. Рід одноклітинних зелених водоростей (Euglena) класу евгленових, що поширені у прісних водоймах.
1. Рід птахів родини в’юркових, до якого належать дрібні горобцеподібні птахи з товстим конічним дзьобом, поширені в Євразії та Північній Африці; представник цього роду (напр., звичайний гаврик, сніговий гаврик).
2. Розмовна назва деяких дрібних горобцеподібних птахів, зокрема в’юрка або простачка.
3. Переносно: про метушливу, балакучу, часто дрібну людину (зазвичай дитину).
1. Застаріла назва в’язів — листопадних дерев родини в’язових (Ulmus), що характеризуються товстою, часто розколистою корою та щільним цінним деревинним матеріалом.
2. (переносне значення, рідко) Той, хто перебуває в ув’язненні, в’язень; також людина, яка опинилася в скрутному, безвихідному становищі, у тяжкій залежності від когось або чогось.
1. Власник або найманий керівник гуральні (винокурного заводу).
2. Робітник, який працює на винокурному виробництві (гуральні).
3. (Переносно) Той, хто вживає багато горілки, пияк.
1. Дія за значенням дієслова «в’язнити»; перебування у в’язниці, ув’язнення.
2. (у переносному значенні) Стан обмеженості, несвободи, пригніченості; почуття, відчуття такого стану.
1. Фізична властивість рідин і газів, що характеризує їх внутрішнє тертя і опір переміщенню одних шарів відносно інших; здатність речовини чинити опір спрямованому руху однієї її частини відносно іншої.
2. Технологічна характеристика матеріалів (наприклад, мастил, фарб, розчинів), що визначає їх здатність текти або деформуватися під дією зовнішніх сил.
3. Переносно: повільність, неповороткість, незворушність у діях, рухах або розвитку чогось.